Великий відсоток городницьких лісів – рукотворні. Створюючи лісові культури, лісівники враховують чимало факторів, дотримуються принципів природного біорізноманіття, формують саме високопродуктивні насадження, не забувають про глобальне потепління і як наслідок - всихання хвойних порід (сосна, ялина).
Звісно, головною лісоутворюючою породою городницьких лісів залишається сосна звичайна. Але все таки в лісгоспі до модрини ставлення особливе - – як найбільшу цінність оберігають тамтешні лісівники унікальні насадження модрини європейської, створені прадідом графа Юзефа Миколая Потоцького ще у XVIII столітті.
Отже, щоб зберегти не лише залишене предками, а й створити нове для нащадків, на підприємстві активно розвивають модринову культуру. Для того щоб мати власне насіння, та ще й з покращеними спадковими властивостями, вже сьомий рік поспіль у лісгоспі працюють над створенням клонової плантації модрини європейської.
Це – перспективна культура, має хорошу опірність до нашестя шкідників та хвороб дерев. Крім того, ця порода швидкоростуча, відзначається доброю приживлюваністю, витривалістю, не вимоглива до грунтових умов. Модрина має цінну деревину, надзвичайно міцну і довговічну.
"В наших кліматичних умовах модрина себе добре почуває і радує лісівників приростом! Хоча не все так просто, адже ліс сам по собі не росте, і шлях від однорічного саджанця до зрілого високопродуктивного лісу є довгим і трудомістким"- розповідає інженер лісових культур Володимир Мойсюк.